Слово “курйоз” часто трапляється в публіцистиці, новинах, блогах і звичайному побутовому мовленні. Курйозні випадки, курйозні ситуації, курйози життя – усе це звучить звично. Але попри поширеність слова, чимало людей вагаються: як правильно пишеться слово “курйоз” українською мовою, чому в ньому з’являється літера й, і чи не змінилися правила після оновлення українського правопису. Спробуймо розібратися з прикладами та поясненнями.
Походження слова “курйоз”
Слово “курйоз” не є споконвічно українським. Воно прийшло до нас із європейських мов: латинське curiosus означало “цікавий”, “дивний”, “незвичайний”. Згодом слово закріпилося у французькій (curieux), а пізніше – в багатьох інших мовах, зокрема й в українській.
Через іншомовне походження правопис таких слів часто викликає сумніви. Особливо тоді, коли між голосними з’являється “й”. Саме тут і виникає найпоширеніше запитання: чому не “куріоз”, а “курйоз”?
Як пишеться слово “курйоз” за нормами української мови?
Згідно з чинними нормами української літературної мови, єдиним правильним варіантом є написання "курйоз" – через літеру й.
Правило просте, хоча на перший погляд може здатися дивним. В українській мові в іншомовних словах між голосними часто вставляється “й” для полегшення вимови. Це явище називають йотуванням.
Тобто:
- ку-рі-оз – важко вимовляти;
- кур-й-оз – природніше для українського мовного слуху.
Саме тому нормативна форма – курйоз, а не куріоз і не курьоз.
Правопис слова “курйоз” за новим українським правописом
Після ухвалення оновленого Українського правопису 2019 року багато хто очікував змін і щодо цього слова. Проте важливо наголосити: новий правопис слова “курйоз” не змінив.
Як було правильно писати курйоз, так правильно й далі. Жодних альтернативних форм офіційно не зафіксовано. У словниках, правописних довідниках і мовних рекомендаціях закріплений лише один варіант.
Значення слова “курйоз” і приклади вживання
Щоб остаточно “подружитися” зі словом, варто розуміти його значення. Курйоз – це дивний, смішний або несподіваний випадок, іноді з легкою іронією чи абсурдом.
Кілька прикладів:
- Під час прямого ефіру стався курйоз, який швидко розлетівся соцмережами.
- У подорожі з нами трапився справжній курйоз.
- Історія повна курйозів, якщо придивитися уважніше.
- Якщо доля підсовує несподіванку, варто прийняти її з радістю, як курйоз.
- Я навіть знав і такий курйоз, що автор був перше “нашим відомим”, а потім спустився до “починаючого”.
- Вчора в мого друга стався курйоз.
- Мій колега жити не може без курйозів.
Дане слово не часто вживається в усному та письмовому мовленні, але знати як воно пишеться правильно – необхідно.
Типові помилки у написанні слова “курйоз”
Найчастіше помилки виникають через вплив російської мови або автоматичну орфографічну звичку. Людина чує звук [йо], але на письмі інтуїтивно намагається його спростити.
Поширені неправильні варіанти:
- куріоз – калька, не відповідає українським нормам;
- курьоз – русизм;
- курьйоз – подвійна помилка.
Якщо сумніваєтесь, просто запам’ятайте: й між голосними – це нормально для української мови.
Чому важливо писати “курйоз” правильно?
Здавалося б, дрібниця – одна літера. Але саме з таких “дрібниць” складається грамотність тексту. У публікаціях для сайтів, новин, блогів або навчальних матеріалів неправильне написання слова “курйоз” одразу кидається в очі.
Крім того, правильний правопис:
- підвищує довіру до автора;
- демонструє повагу до української мови;
- допомагає уникнути мовних кальок.
І чесно кажучи, нічого складного тут немає. Пару разів написали правильно – і рука вже сама тягнеться до “й”.
Слово “курйоз” в українській мові пишеться з літерою “й”. Це відповідає як класичним мовним нормам, так і новому українському правопису. Жодних альтернатив, винятків чи подвійних варіантів не існує. Якщо бачите написання куріоз – знайте, це помилка. Правильно – курйоз. І крапка. Мова любить уважність. А інколи – навіть курйози.
