Розмовний стиль – це найприродніша форма спілкування, яка виникає в побуті, на вулиці, вдома, у соціальних мережах або в неформальних листуваннях. Він звучить просто, живо й емоційно, часто містить вигуки, зменшувальні форми, повтори чи просторіччя. Саме завдяки цим ознакам ми розпізнаємо, коли перед нами неформальне мовлення. У цій статті зібрано конкретні приклади, щоб краще зрозуміти, що належить до розмовного стилю, де ми використовуємо розмовний стиль, а також як виглядають речення, тексти та уривки в цьому стилі.
Що належить до розмовного стилю
Це мова щоденного спілкування. Він не призначений для офіційних виступів, наукових текстів чи ділової переписки. Тут дозволено більше свободи і в побудові речень, і у виборі слів.
До розмовного стилю належать:
- побутове спілкування;
- неофіційна переписка;
- усні діалоги.
Цей стиль допускає вживання вигуків ("Ой!", "Та ну!"), неповних речень ("Та й пішов…", "А далі що?"), зменшувальних форм ("мамочка", "хлопчик"), а також просторіч і фразеологізмів.
Часто розмовна мова побудована інтуїтивно, без дотримання чітких граматичних правил, однак залишається зрозумілою й близькою для слухача.
Де ми використовуємо розмовний стиль
Розмовний стиль можна почути майже всюди за межами офіційного спілкування. Він широко застосовується як у приватному житті, так і в літературі, шкільних творах і, навіть, у масовій культурі.
У повсякденному житті
Звичайні розмови з друзями, родиною чи знайомими – приклади найтиповішого вживання. Наприклад: “Та не переживай, усе буде добре.”; “Йду по хліб, хочеш щось іще?”.
Ці фрази неформальні, прості й часто супроводжуються жестами, мімікою та інтонацією, які доповнюють зміст.
У літературних творах
Автори використовують розмовний стиль у діалогах персонажів або в художньому описі, щоб створити ефект живої мови, передати характер героя, його соціальний статус або емоційний стан.
Наприклад: “Та ну тебе, Петре, знову з тими балачками своїми!”; “А що ж я? Я – нічого…”
Такі репліки виглядають правдоподібно, бо наслідують реальне мовлення.
У шкільному навчанні
У шкільних завданнях учням часто пропонують написати текст у розмовному стилі 5-7 речень. Наприклад:
“Учора був такий насичений день! Спочатку ми з сестрою пішли на ринок, мама дала список покупок. Потім дорогою назад заглянули до кав’ярні й взяли по лимонаду. Удома тато вже готував вечерю, і по всій квартирі пахло чимось смачним. Сиділи всі разом за столом, розмовляли, сміялися. Я обожнюю такі сімейні вечори!”
Такий текст простий, без складних мовних конструкцій, з емоційною забарвленістю. Саме те, що властиво розмовному стилю.
Приклади речень у розмовному стилі
Щоб краще зрозуміти, як виглядають типові розмовні фрази, наведено розмовний стиль речення приклади. Ці речення будуть короткими, емоційними, сповнені побутових формулювань.
- Та годі вже, скільки можна!
- Не знаю, що воно буде далі…
- Ну то що – йдемо?
- Та серйозно, я не жартую!
- Йой, як болить голова сьогодні…
Ці варіанти демонструють, як виглядає мова у звичних життєвих ситуаціях без штучності, офіційності чи ускладнень.
Розмовний стиль: приклади тексту і з літератури
Розмовний стиль широко використовується як у побутовому мовленні, так і в художніх творах. У цьому розділі подано окремо розмовний стиль приклади тексту, які відображають щоденне живе спілкування, та розмовний стиль приклади з літератури, взяті з творів українських авторів.
Приклади побутових текстів у розмовному стилі
Нижче наведено кілька зразків коротких текстів, які могли б трапитися в повсякденному житті. Їхня структура проста, лексика – розмовна, а інтонація – невимушена.
Текст 1:
“Привіт! Я тут подумав, може, сходимо десь перекусити? Бо щось дома нема чого їсти, а готувати лінь. Напиши, як матимеш час.”
Текст 2:
“Та яка там погода – дощ, вітер, іще й холодно, як узимку! Я вже третій день у куртці ходжу, хоч і літо. Сміх і гріх.”
Текст 3:
“Учора знову забула парасольку. Стою під під’їздом, мокра з голови до ніг. Добре хоч сусідка впустила до під’їзду раніше.”
Ці приклади ілюструють, як виглядає природне мовлення в неофіційних ситуаціях через прості речення, вигуки, фразеологізми.
Приклади з літератури
У художніх творах розмовний стиль допомагає передати мову персонажів, відтворити емоції, соціальний стан і національний колорит. Це важливий засіб стилізації.
| Автор і твір | Уривок у розмовному стилі |
|---|---|
| Іван Нечуй-Левицький, Кайдашева сім’я | “Та годі вже, Лавріне! Ти, бачу, вже й дихати мені не даси. То не так сказала, то не так подивилась!” |
| Панас Мирний, Хіба ревуть воли… | “Та не журися, кумо, буде й на нашій вулиці свято. Ото тільки потерпи трохи.” |
| Марко Вовчок, Інститутка | “Та й дивиться на мене: “Чого це ти все шепчешся з паничем?” А я мовчу – не знаю, що казати.” |
| Оксана Забужко, Польові дослідження з українського сексу | “Я й не знала, що так можна – взяти й сказати людині просто, що вона тобі важлива.” |
Такі уривки ілюструють розмовний стиль приклади з літератури, коли письменники спеціально використовують живу мову, щоб зробити діалоги реалістичними та наближеними до життя.
Розмовний стиль передає зміст, а також настрій, інтонацію, характер мовця. Саме завдяки йому мова звучить щиро, а персонажі в літературі стають живими. Знати, що належить до розмовного стилю, і вміти його впізнавати буде важливою навичкою для повсякденного життя і навчання.
