Тонування автомобіля для багатьох починається з бажання виглядати “крутіше”. Темні вікна, трохи загадковості, відчуття приватності. Але якщо копнути глибше, стає зрозуміло: тонування не тільки заради зовнішнього ефекту. Це й комфорт, безпека та навіть нерви водія. Бо неправильно підібрана плівка може дратувати щодня, а вдало зроблена – навпаки, швидко стає річчю, без якої не уявляєш поїздок. Цікаво, що й ціни тонування авто в Києві дозволяють робити це всім власникам транспортних засобів.
Які переваги та недоліки тонування?
Насамперед варто визначити основні з них.
Захист від сонця і спеки
У спекотний день салон авто без затемнення перетворюється на духовку. Якісна плівка реально рятує – менше спеки, менше вигорілої панелі, кондиціонер не працює на знос. І очам легше, особливо в довгих поїздках.
Безпека та приватність
Через тоновані вікна складніше розгледіти, що саме лежить у салоні. Менше спокус для випадкових “глядачів”. Плюс, у разі ДТП плівка утримує уламки скла. Дрібниця? Можливо. Проте приємна.
Ці, на перший погляд, незначні “плюси” забезпечують комфорт, зручність та спокій для водія. Тому варто звернути увагу на використання плівки й для власного авто.
Проте варто й зазначити, що існують встановлені обмеження щодо світлопроникнення. Недотримання норм відсотка затемнення може призвести до штрафів.
Які є типові помилки під час тонування?
Найпоширеніша помилка – гнатися за максимально темним ефектом. Багато хто думає: чим темніше, тим краще. А потім на парковці ввечері доводиться відкривати вікно, щоб просто побачити бордюр.
Друга річ – економія на матеріалах. Дешева плівка спочатку виглядає нормально, навіть красиво. Але проходить кілька місяців, і вона починає пузиритися, відшаровуватися по краях, а інколи ще й міняти відтінок на дивний фіолетовий.
Ще одна помилка – робити затемнення самостійно без досвіду. Відео в інтернеті виглядають просто. На практиці – складки, пил під плівкою, перекоси. І роздратування.
І, мабуть, найгірше – ігнорувати правила. “Прокотить” іноді працює. Проте недовго. Перевірка, штраф, вимога зняти плівку – і весь ефект зникає за кілька хвилин.
Як доглядати за тонованими вікнами?
Після тонування багато хто розслабляється. Наклеїли – і забули. А дарма. Плівка не любить різких рухів і грубого ставлення. У перші дні краще взагалі не чіпати вікна, не опускати скло, не перевіряти “чи добре тримається”. Вона тримається, просто їй треба час.
Мити тоновані вікна теж варто з головою. Жорсткі губки, агресивна хімія, спирт – усе це скорочує життя плівки. М’яка ганчірка, звичайний засіб без абразиву – і ніяких проблем. Звучить банально, проте більшість проблем починаються саме тут.
На що звернути увагу при виборі плівки?
Перед тим як тонувати авто, потрібно розуміти просту річ: правила існують, навіть якщо про них не хочеться думати. В Україні лобове скло та передні бокові вікна мають пропускати достатньо світла.
При виборі плівки слід звертати увагу не тільки на відсоток затемнення. Треба дивитися на якість матеріалу. Хороша плівка не дає дзеркального ефекту, не спотворює кольори й не створює відчуття, ніби дивишся через сонцезахисні окуляри сумнівного походження.
Ось короткий список того, що варто перевірити перед тонуванням:
- відповідність світлопропускання нормам;
- репутацію майстра або сервісу;
- тип плівки (металізована, керамічна, фарбована);
- наявність гарантії;
- відсутність різкого запаху після наклеювання.
Також під час вибору не варто поспішати. Затемнення вікон – не та річ, яку варто робити “аби швидше”. Краще один раз розібратися, ніж потім здирати плівку й шкодувати.
Тонування авто – баланс між зовнішнім виглядом і здоровим глуздом, між комфортом і правилами. Якщо підійти до питання спокійно, то результат точно порадує.
