Навіть ті, хто добре знає українську мову, інколи вагаються: як правильно написати – “зате” разом чи “за те” окремо? Помилка тут поширена, але логіка проста. Потрібно лише зрозуміти, яку роль слово відіграє в реченні. Розберімося з прикладами, які легко запам’ятати.
Коли пишемо “зате” разом?
"Зате" – це сполучник. Найчастіше він уживається для протиставлення і за значенням близький до слів але, проте, однак. Коротке правило: якщо слово можна замінити на але – пишемо зате разом.
Приклади речень зі словом “зате”:
- Надворі холодно, зате сонячно.
- Квартира маленька, зате дуже затишна.
- Він не швидкий, зате уважний.
- Грошей обмаль, зате є надія.
- Це здається важко, зате результат обнадійливий.
Тут “зате” нічого не пояснює, не вказує на предмет – воно просто з’єднує частини речення.
Яка частина мови слово “зате”?
У цьому значенні “зате” – сполучник. Він: не змінюється, не є членом речення та служить для логічного зв’язку думок. Це важливо пам’ятати, бо саме тут і криється основна різниця.
Коли пишемо “за те” окремо?
А от “за те” – це прийменник + займенник. Тобто “за” і “те” живуть своїм життям і мають конкретний зміст. Підказка: якщо можна поставити питання за що? за яке? – пишемо окремо.
Приклади:
- Дякую за те, що допоміг.
- Мене покарали за те, що я запізнився.
- Він відповів за те рішення.
- Ми боролися за те, у що вірили.
- Я вдячний тобі за те, що була поруч.
- Мені подарували презент за те, що сумлінно працювала.
Тут слово “те” можна замінити на інше: це, рішення, вчинок – і сенс збережеться.
Як пишеться “за те що” і чи потрібна кома?
Правильний варіант – “за те, що”. Кома обов’язкова, бо: “що” вводить підрядну частину речення, це класична конструкція причини.
Приклади:
- Його поважали за те, що він був чесним.
- Маму люблять за те, що вона завжди поруч.
- Я вдячний тобі за те, що не здався.
“За те” чи “зате”: як швидко перевірити себе? Є простий спосіб не помилитися: можна замінити на але – зате, можна поставити питання за що? – за те. Іноді вистачає однієї секунди, щоб усе стало ясно.
Синоніми до слова “зате”
Щоб не повторюватися в текстах, можна сміливо використовувати синоніми:
- але;
- проте;
- однак;
- зате ж.
Приклади:
- Було складно, проте ми впоралися.
- Це може бути неправильно, але влучно.
- Ми дуже поспішали, однак не встигли на потяг.
- Нам довелося бігти, зате ж прибули вчасно.
Також варто пам’ятати, що помилка “зате” та “за те” часто тягне за собою інші неточності – наприклад, неправильні коми або невдалу побудову речення. У текстах для сайтів, соцмереж чи навчальних робіт це одразу кидається в очі й псує враження, навіть якщо загалом думка правильна. Тому краще один раз свідомо розібратися з правилом, ніж щоразу покладатися на інтуїцію. Вона, чесно кажучи, тут не завжди рятує.
І ще дрібна, але корисна порада: у ділових і навчальних текстах “зате” варто використовувати обережно. Воно має трохи розмовний відтінок і краще звучить у публіцистиці, блогах, живій мові. Якщо ж текст офіційний, часто доречнішими будуть проте або однак. Сенс той самий, зате стиль – акуратніший.
Тому, коли є сумніви, як правильно написати “зате” чи “за те”, варто скористатися цими простими правилами та підказками, що описані вище. Українська мова логічна. Вона не любить поспіху, зате щедро винагороджує уважних. В ній слід розбиратися, щоб не припускатися помилок.
