Спадкування будинку оформлюють у нотаріуса, і порядок дій визначений законом. Нижче зібрано відповіді на питання, які виникають у спадкоємців найчастіше: у які строки звертатися, які документи потрібні для оформлення спадщини на будинок і який податок доведеться сплатити.
Який строк установлено для прийняття спадщини?
Стаття 1270 Цивільного кодексу встановлює шість місяців з дня смерті спадкодавця. За цей час спадкоємець має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Окреме правило діє, якщо смерть зареєстрували пізніше ніж через місяць після дати смерті: тоді шість місяців відраховують від дня державної реєстрації.
Чи зупиняє воєнний стан шестимісячний строк?
Ні. Постанова Кабінету Міністрів № 164 свого часу передбачала зупинення строків, але Верховний Суд визнав, що підзаконний акт не може змінювати норму кодексу.
У справі № 692/852/24 суд зазначив, що воєнний стан сам по собі не подовжує строк і не є підставою для його автоматичного поновлення.
Пропущений строк поновлюють через суд за наявності документально підтверджених обставин. Перебування за кордоном до них не належить: заяву можна подати через консульство або надіслати поштою з нотаріально засвідченим підписом.
До якого нотаріуса звертатися?
Заяву подають нотаріусу за місцем відкриття спадщини, тобто за останнім місцем проживання спадкодавця. Нотаріус заводить спадкову справу та перевіряє за Спадковим реєстром наявність заповіту.
Якщо спадкодавець проживав на тимчасово окупованій території, застосовують спеціальне правило статті 1221: місцем відкриття спадщини вважають місце подання спадкоємцем першої заяви. Звернутися можна до нотаріуса в будь-якому населеному пункті на підконтрольній території.
Які документи подають про спадкодавця і спадкоємця?
Це базова частина пакета:
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документ про його останнє місце проживання або реєстрації;
- паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
- документи, що підтверджують родинний зв’язок: свідоцтва про народження, про шлюб, про зміну прізвища;
- заповіт, якщо він складався.
Якщо прізвище змінювалося, ланцюжок документів має підтверджувати всі зміни. Його неповнота є поширеною причиною затримки спадкової справи.
Які документи потрібні для оформлення спадщини на будинок?
Друга група стосується самого об’єкта і підтверджує, що будинок належав спадкодавцю:
- правовстановлюючий документ: договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину або рішення суду;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- технічний паспорт на будинок в Києві чи інших регіонах країни з характеристиками об’єкта;
- документи на земельну ділянку під будинком;
- довідка про зареєстрованих у будинку осіб.
Що робити, якщо будинок не внесено до Державного реєстру речових прав?
Права, оформлені в БТІ до 1 січня 2013 року, є чинними. Міністерство юстиції роз’яснює, що вносити їх до Державного реєстру речових прав власник не зобов’язаний.
Водночас відсутність об’єкта в реєстрі ускладнює роботу нотаріуса. Для власників, чиє право виникло до 2013 року, внесення відомостей є безоплатним. Якщо архів БТІ знищено, право власності встановлюють у судовому порядку.
Чи можна оформити спадщину без кадастрового номера ділянки?
Будинок і земельна ділянка є окремими об’єктами, тому документи на них подають окремо. На ділянку нотаріус запитує витяг з Державного земельного кадастру.
Якщо в державному акті кадастрового номера немає, спадкоємець замовляє технічну документацію із землеустрою та реєструє ділянку в кадастрі. При цьому Міністерство юстиції роз’яснювало, що відсутність кадастрового номера не є самостійною підставою для відмови у видачі свідоцтва на житловий будинок.
Чи потрібен новий технічний паспорт?
Закон не вимагає оновлювати технічний паспорт при кожному переході права. Новий документ потрібен у трьох випадках:
- паспорта немає взагалі,
- його дані не відповідають фактичному стану будинку,
- в будинку проводили реконструкцію чи прибудову.
Обмірювання та виготовлення паспорта виконують організації технічної інвентаризації, що надають послуги БТІ в Києві чи інших містах країни. Замовляти документ доцільно поряд та на початку оформлення.
Який податок сплачує спадкоємець?
Ставка залежить від ступеня споріднення зі спадкодавцем:
- 0% для першого та другого ступенів споріднення: чоловік або дружина, батьки, діти, рідні брати й сестри, баба, дід, онуки;
- 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору для інших спадкоємців-резидентів;
- 18% та 5% військового збору, якщо спадкоємець або спадкодавець є нерезидентом.
Спадкоємці, які сплачують податок, подають декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня наступного року, а сплачують нараховане до 1 серпня.
Чи потрібна оцінка будинку?
За нульової ставки оцінка не потрібна. Податковий кодекс прямо передбачає, що оціночна вартість майна, яке оподатковується за ставкою 0%, з метою оподаткування не визначається.
В інших випадках оціночна вартість є базою нарахування податку, тому її визначення обов’язкове.
Коли нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину?
Після спливу шестимісячного строку. Звернутися за свідоцтвом спадкоємець зобов’язаний: для нерухомого майна це вимога статті 1297 Цивільного кодексу.
Якщо спадкоємців кілька, свідоцтво видають кожному із зазначенням його частки та часток інших спадкоємців. Право власності нотаріус реєструє одночасно з видачею свідоцтва.
З чого почати оформлення?
- Подати заяву нотаріусу, не очікуючи, поки буде зібрано весь пакет документів.
- Перевірити наявність відомостей про будинок і ділянку в державних реєстрах.
- Звірити дані технічного паспорта з фактичним станом будинку.
- Відновити документи про родинний зв’язок, якщо змінювалося прізвище.
Отже, перелік документів є сталим, а строки оформлення залежать переважно від стану реєстрів і технічної документації. Саме з їх перевірки варто починати.
