Закреп і діарея можуть виникати через зміну харчування, стрес, подорож, приймання ліків або короткочасну кишкову інфекцію. Проте іноді порушення випорожнення є симптомом захворювання травної системи, яке потребує обстеження та лікування.
Оцінювати варто не лише частоту відвідування туалету. Значення мають консистенція калу, біль, домішки крові, тривалість симптомів, загальне самопочуття та зміни маси тіла. Особливо важливо не відкладати консультацію гастроентеролога, якщо порушення з’явилося раптово, регулярно повторюється або супроводжується тривожними ознаками.
Що вважають закрепом
Закреп — це не тільки рідкі випорожнення. Людина може відвідувати туалет щодня, але мати труднощі з дефекацією.
На закреп можуть вказувати:
- випорожнення рідше трьох разів на тиждень;
- твердий або грудкуватий кал;
- сильне натужування;
- відчуття неповного випорожнення;
- відчуття перешкоди в прямій кишці;
- потреба довго перебувати в туалеті;
- необхідність допомагати собі руками під час дефекації.
Нормальна частота випорожнень індивідуальна. Для однієї людини звичним є випорожнення двічі на день, для іншої — через день. Тому важливо враховувати не лише загальноприйняті орієнтири, а й зміни порівняно зі звичним ритмом.
Поширені причини закрепу
Короткочасний закреп часто пов’язаний із недостатнім споживанням рідини, малою кількістю клітковини, низькою фізичною активністю або зміною режиму. Проблема також може виникати, якщо людина регулярно стримує позиви до дефекації.
Закреп здатні спричиняти деякі лікарські засоби, зокрема препарати заліза, окремі антациди, опіоїдні знеболювальні, деякі антидепресанти та ліки, що впливають на артеріальний тиск. Самостійно скасовувати призначене лікування не слід. Варто повідомити лікаря про симптоми, щоб він оцінив можливий зв’язок із препаратом.
Тривалий закреп також може супроводжувати:
- синдром подразненого кишечника;
- зниження функції щитоподібної залози;
- цукровий діабет;
- неврологічні захворювання;
- порушення роботи м’язів тазового дна;
- структурні зміни товстої або прямої кишки.
Визначити точну причину лише за частотою випорожнень неможливо.
Що вважають діареєю
Діарея — це часті рідкі або водянисті випорожнення. Важливі не тільки кількість походів до туалету, а й зміна консистенції калу порівняно зі звичною.
Гостра діарея зазвичай починається раптово та триває недовго. Її часто спричиняють вірусні або бактеріальні інфекції, харчові токсикоінфекції, різка зміна раціону чи побічна дія ліків.
Якщо рідкі випорожнення зберігаються кілька тижнів або регулярно повертаються, необхідно шукати інші причини.
Можливі причини тривалої або повторної діареї
Хронічна діарея може бути пов’язана з:
- синдромом подразненого кишечника;
- непереносимістю лактози;
- целіакією;
- запальними захворюваннями кишечника;
- порушенням роботи підшлункової залози;
- захворюваннями жовчовивідної системи;
- надмірною функцією щитоподібної залози;
- побічною дією медикаментів;
- наслідками кишкової інфекції;
- порушенням всмоктування поживних речовин.
Антибіотики можуть змінювати склад кишкової мікробіоти та провокувати діарею. В окремих випадках після антибактеріального лікування розвивається інфекція, пов’язана з бактерією Clostridioides difficile. Особливої уваги потребує виражена або тривала діарея, що виникла під час приймання антибіотиків чи протягом наступних тижнів.
Коли потрібно терміново звернутися по медичну допомогу
Деякі симптоми не варто чекати до планового візиту. Негайна медична оцінка потрібна, якщо закреп або діарея супроводжуються:
- значною кількістю крові у випорожненнях;
- чорним, дьогтеподібним калом;
- сильним або швидко наростаючим болем у животі;
- вираженим здуттям із неможливістю випустити гази;
- багаторазовим блюванням;
- непритомністю, сплутаністю свідомості або різкою слабкістю;
- ознаками значного зневоднення;
- високою температурою та погіршенням загального стану.
При закрепі небезпечним поєднанням є відсутність випорожнень і газів, інтенсивний біль, здуття та блювання. Такі прояви можуть свідчити про кишкову непрохідність і потребують невідкладної допомоги.
При діареї ознаками зневоднення можуть бути сильна спрага, сухість у роті, запаморочення, рідке сечовипускання та темна сеча. Ризик зневоднення вищий у дітей, людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями.
Коли записатися на планову консультацію гастроентеролога
Консультація гастроентеролога доцільна, якщо порушення випорожнення:
- триває довше, ніж очікувалося після зміни харчування або перенесеної інфекції;
- повторюється без зрозумілої причини;
- чергується — періоди закрепу змінюються діареєю;
- супроводжується регулярним болем, здуттям або бурчанням у животі;
- заважає роботі, сну, подорожам і повсякденному життю;
- потребує постійного приймання проносних або протидіарейних препаратів;
- виникло після початку нового медикаментозного лікування;
- супроводжується незрозумілим схудненням, зниженням апетиту чи слабкістю;
- з’явилося вперше у старшому віці або помітно змінило звичний характер випорожнень.
Окремої уваги потребують кров або слиз у калі, нічні позиви до дефекації, анемія, підвищена температура та сімейні випадки колоректального раку, запальних захворювань кишечника або целіакії.
Наявність таких ознак не означає, що людина обов’язково має серйозне захворювання. Проте вони є підставою не обмежуватися самолікуванням.
Чому закреп може чергуватися з діареєю
Чергування твердих і рідких випорожнень нерідко спостерігається при синдромі подразненого кишечника. Це функціональний розлад, за якого змінюється робота кишечника, хоча під час стандартного обстеження може не бути видимих структурних пошкоджень.
Проте встановлювати такий діагноз самостійно не можна. Подібні симптоми можуть виникати при запальних процесах, побічній дії препаратів, харчовій непереносимості або звуженні просвіту кишечника.
Іноді при тривалому закрепі рідкий кал проходить навколо щільного скупчення калових мас. Людина сприймає це як діарею та починає приймати засоби, що сповільнюють роботу кишечника. У результаті стан може погіршитися. Саме тому перед лікуванням важливо зрозуміти механізм порушення.
Як гастроентеролог з’ясовує причину порушення випорожнення
Обстеження починається з детальної розмови. Лікар уточнює:
- коли з’явилися симптоми;
- як часто відбувається дефекація;
- яку консистенцію та колір має кал;
- чи є кров, слиз, жирний блиск або неперетравлені частинки їжі;
- чи виникають біль, здуття, нудота або печія;
- чи є зв’язок із певними продуктами;
- які ліки та харчові добавки приймає пацієнт;
- чи були подорожі, кишкові інфекції або лікування антибіотиками;
- чи змінювалася маса тіла.
Для опису консистенції випорожнень може використовуватися Бристольська шкала калу. Вона поділяє кал на сім типів: від окремих твердих грудочок до повністю водянистих випорожнень.
Залежно від симптомів лікар може призначити аналізи крові, дослідження калу, тести на запалення, інфекції або приховану кров. У деяких випадках потрібні ультразвукове дослідження, колоноскопія чи інші методи. Обсяг діагностики визначають індивідуально — не кожній людині з закрепом або діареєю потрібне складне інструментальне обстеження.
Що можна зробити до консультації лікаря
До візиту корисно вести щоденник симптомів протягом кількох днів. У ньому варто записувати час і характер випорожнень, харчування, біль, здуття, прийняті ліки та можливі провокувальні фактори. Така інформація допомагає лікарю швидше побачити закономірності.
При діареї важливо поповнювати втрату рідини. Для цього підходять вода та розчини для пероральної регідратації, які містять збалансовану кількість солей і глюкози. Дуже солодкі напої, алкоголь і велика кількість кофеїну можуть посилювати симптоми.
При схильності до закрепу зазвичай корисні регулярна фізична активність, достатнє споживання рідини та поступове збільшення клітковини. Різко додавати велику кількість висівок не варто: це може посилити здуття та біль. Крім того, збільшення клітковини підходить не в усіх ситуаціях, особливо якщо є підозра на кишкову непрохідність.
Не слід постійно приймати проносні, антибіотики, сорбенти або препарати проти діареї без з’ясування причини. Наприклад, засоби, що пригнічують перистальтику кишечника, можуть бути небажаними при діареї з кров’ю, високою температурою або підозрою на інфекційне запалення.
Чому не варто відкладати обстеження
Тривалі порушення випорожнення можуть впливати на сон, працездатність, харчування та емоційний стан. При діареї можливі зневоднення та дефіцит поживних речовин. При закрепі можуть виникати анальні тріщини, загострення геморою та ущільнення калових мас.
Головна мета консультації гастроентеролога — не просто тимчасово нормалізувати випорожнення, а встановити причину проблеми. Лікування синдрому подразненого кишечника, целіакії, кишкової інфекції та медикаментозного закрепу суттєво відрізняється. Універсальної таблетки для всіх випадків не існує.
Висновок
Разовий епізод закрепу або діареї часто минає після відновлення звичного режиму, харчування та питного балансу. Проте повторні, тривалі або незвичні зміни випорожнень потребують уваги.
Записатися до гастроентеролога варто, якщо симптоми не зникають, регулярно повертаються, чергуються між собою або супроводжуються болем, кров’ю в калі, нічними позивами, слабкістю чи схудненням. Сильний біль, значна кровотеча, багаторазове блювання, відсутність газів або ознаки зневоднення є приводом для невідкладної медичної допомоги.
